Батьки п’яти- та шестирічних дошколят постають перед важливим питаннями – в якому віці віддавати в школу дитину та чи готова вона до цього? Більшість українських дітей приходять в перший клас у 6 років, але дитячі психологи стверджують, що не вік визначає готовність до школи.
Кожна дитина розвивається індивідуально, тож хтось вже готовий до шкільного навчання після 5 років, а комусь і в 7 ще рано до школи.
Що таке готовність до школи і як її перевірити
Більшість вважає, що вміння читати, рахувати і писати – це і є основний показник готовності до школи. Але насправді готовність визначають не тільки знання, але й навички та поведінка, які й дозволяють дітям ефективно вчитися й досягати у школі успіхів. А для цього вони повинні мати здатність концентруватися, запам’ятовувати та мислити.
Показники готовності дитини до школи:
● Фізіологічна зрілість. Це один з головних критеріїв, який відзначає «стрибок зростання». У 5-7 років діти починають швидко рости, особливо відмічається істотне видовження рук і ніг. Для цього є простий тест: попросіть дитину закинути руку за головою і доторкнутися рукою вуха з протилежної сторони. Результат показує фізіологічну зрілість дитини.
● Зріла гра. Дитина під час гри з іграшками не просто маніпулює ними, а створює сюжет. Це свідчить про розвинену уяву. Також важливим показником є можливість спокійно чекати своєї черги під час ігор з пересуванням фішок, а також без істерик сприймає свою поразку.
● Навички самообслуговування. Дошкільник вміє самостійно одягатися, їсти, відвідувати вбиральню, адже проблеми з цим можуть бути у школі джерелом додаткового стресу. Бажання самостійності свідчить про те, що дитина готова відокремитися від батьків і не почуватиметься у подібних випадках безпорадним.
● Опосередкована увага і пам’ять. Чи здатна дитина запам’ятовувати вірші чи пісні цілеспрямовано, утримувати увагу на одному предметі, управляти своєю увагою? Коли ці процеси стають довільними, це свідчить про повноцінний розвиток лобної ділянки мозку, що відповідає також за розвиток логічної пам’яті.
● Абстрактне мислення. У «зрілої» дитини замість наочного мислення розвивається словесно-логічне, у мові з’являються підрядні речення та узагальнювальні слова. тобто, майбутній першокласник може порівнювати предмети і поняття, узагальнювати та розмірковувати про те, що не є у полі його зору.
● Навички спілкування. Майбутній школяр повинен уміти знайомитися, влитися в колектив, просити про допомогу, пояснювати свої проблеми. Також важливо, щоб він вмів слухати інших, не перебиваючи.
● Вольова готовність. Чи може дитина робити щось, що не викликає у неї великого інтересу чи не приносить негайного задоволення? Вона повинна також уміти при цьому сприймати та засвоювати інформацію.
Психологічну готовність зазвичай визначають педагоги та інші фахівці на підготовчих заняттях та за допомогою спеціальної діагностики.
Мотиваційна готовність дитини до школи
Мотивація – це також важливий критерій, який може здаватися другорядним. Але ж як навчати дитину, яка зовсім не хоче вчитися? Або дошкільник думає, що школа – це щось цікаве та веселе, а потім розчаровується.
Поради батькам, щоб допомогти дитині:
● Уникайте негативних відгуків про школу, вчителів чи систему освіти. Дозвольте дитині отримати власний досвід та сформувати своє ставлення.
● Познайомте малюка зі школою. Переглядайте фільми, відвідайте школу, де вчилися самі та ту, куди буде ходити дитина.
Спочатку дитину будуть переповнювати емоції від нових знайомств та спілкування, тому вона з радістю ходитиме у школу. А щоб не втратити цей інтерес та мотивацію потрібно правильно організовувати як процес навчання у школі, так і формувати позитивне відношення дитини до цього вдома.